Свекруха подала на розлучення у 60 років і чекає від сина допомоги

#ОПОВІДАННЯ#

Чоловік увійшов у квартиру з тим самим виразом обличчя, по якому Марина відразу зрозуміла: щось сталося.

— Ти чого? — насторожилася Марина, вимикаючи чайник. — Знову з батьком посварилися?

Батько у Андрія був старий із характером. Рідко який візит сина до батьків обходився без того, щоб вони не посперечалися, а то й посварилися. Незважаючи на те, що Андрію було вже сорок, батько постійно повчав його, чіплявся, був невдоволений і критикував. Втім, як і у всіх інших, характер Івана Архиповича до старості тільки псувався, хоч і так був нелегким.

Андрій повільно зітхнув:

— Мама з батьком розлучатися зібралася.

Марина здивовано глянула на чоловіка, наливаючи йому чай у кухоль.

 —Як зібралася? В якому сенсі?..

— У самому прямому. Сказала: все, більше не можу. Подаю на розлучення.

— Серйозно, чи що?

— Абсолютно, — кивнув Андрій. — Вже й документи зібрала.

— Та ну! — вирвалось у Марини. — Сорок років жили, і раптом…

— Я теж так сказав. А вона як відрізала.

— Що це на неї найшло? — Марина сіла навпроти чоловіка, підперла рукою щоку.

— Каже, набридло його обслуговувати. Батько відколи вийшов на пенсію, вдома — ні за холодну воду...

— Так він завжди такий був, крім роботи нічим не цікавився. Побутом мати завжди займалася.

— Так, займалася. А тепер, каже, сили вже не ті — важко все самій тягти, а він тільки бурчить і командує, на дивані лежачи.

Марина похитала головою:

— Ну і ну! А що ж батько?

— Батько… — Андрій криво посміхнувся. — Сидів, мовчав. Потім сказав, що це дурість, що вона збожеволіла. І пішов курити на балкон.

Марина знову здивовано хмикнула і раптом відчула, як усередині здіймається тривога — ясно, що такі новини позначаться і на їхній родині.

— Андрію… а ти розумієш, що це і нас стосується? Вона, напевно, на свою пенсію не розгуляється... Від нас допомоги захоче.

Він кивнув, не підводячи очей.

— А то! Вона так і сказала: я, каже, на вас із Мариною розраховую...

Далі — тут: Свекрухаподала на розлучення у 60 років — сміливо чи безрозсудно?