Фатальний постріл. Чоловік тяжко поранений, а дружина пішла до мами

#ОПОВІДАННЯ#

Була п'ятниця. Ніна поспішала на роботу, незвичайну метушню на прохідній помітила ще до того, як встигла прикласти перепустку до турнікету. Біля самого входу стояли двоє з міліції — у темних кашкетах, з обличчями, з яких ніби вітром здуло якийсь вираз. Один курив і дивився в підлогу, інший про щось говорив з охоронцем. Двері в приймальню директора були відчинені. Зсередини долинав шум — хтось гучно перекладав теки з паперами, рухав стільці, лаявся напівголосно.

— Ніно Іллівна, — охоронець глянув на неї, ніби побачив привид. — Вам, мабуть, краще зачекати. У нас тут… подія.

— Яка іще подія? — Ніна зблідла. — Я ж секретар. Мені треба до директора.

— У нас НП. Стріляли на підприємстві. Вночі. У печатному цеху, — він понизив голос. — Семена зачепило.

Ніна повільно підняла руку, притиснувши пальці до губів.

— Як — Семена? Мого Семена?

Охоронець кивнув, винувато відводячи погляд.

— Швидку викликали. Відвезли його. Кажуть, не смертельно, але тяжко поранений... У груди.

Вона не чула, що він говорив далі. Коліна зрадливо підігнулися. Ніна сперлася на стіну, відчуваючи, як до горла підкочує нудота. Світ довкола ніби затих, залишилася тільки одна думка: «Семен. Поранений? О, господи!»

Ніна бачила, що співробітники щось недомовляють, відводять очі. Ну та як тут щось приховаєш! За годину вона знала все. Добрі люди шепнули: у Семена стріляв не просто хуліган з вулиці. То був чоловік його коханки. Жінка працювала у бухгалтерії сусіднього підприємства. Симпатична, молодша за Ніну років на десять. Ніна її бачила кілька разів, так, мимоходом — співробітники того підприємства ходили на обід до їхньої їдальні. Чи то Люда, чи Люба — ходила в обтягуючих сукнях — фігуриста, завжди при макіяжі та з зачіскою.

— Він спав із нею, — прошепотіла подруга Лариса. — Місяця зо два. Усі знали…

Усі знали. Окрім Ніни.

Ніна губилася, не знаючи, що робити. Першим поривом було їхати до лікарні, до нього — допомогти, підтримати. Але зрадлива думка — «Раптом там біля нього... та?» — зупиняла....

Далі — тут: Ніна кинула важко пораненого чоловіка - чому?