«Мати повинна терпіти батька, яким би він не був, це її хрест!» — впевнений син

#СИТУАЦІЯ#

— У свекрухи зі свекром досить-таки пристойна різниця у віці, — розповідає Людмила. — Заміж за нього вона свого часу вийшла з великої любові, їй було двадцять на той момент, а йому — тридцять три. Він уже твердо стояв на ногах у матеріальному плані, працював, заробляв, мав своє житло, машину, красиво залицявся, дарував квіти, запрошував до ресторану, в ті роки це було дуже круто.

Та й свекруха була дівчиною нерозпещеною, з небагатої родини... Звичайно, на тлі її однолітків, двадцятирічних студентів, такий залицяльник виглядав дуже виграшно. Вони одружилися, народили дитину, перші роки, свекруха сама каже, жила як у раю, ні про що не турбувалась, чоловік вирішував усі проблеми...

І ось минуло більше тридцяти років, їй за п'ятдесят, йому під сімдесят, і цей стариган тільки тим і займається, що виносить їй мозок. Два роки тому він вийшов на пенсію, ну як вийшов... виштовхали його, скажімо так, бо дістав уже всіх і на роботі. І тепер він днями дістає вдома дружину, гнобить і принижує, мучить причіпками...

Людмила зі свого боку підтримує свекруху і дуже її жаліє.

— По-хорошому, їй треба йти від такого чоловіка, але куди?

Далі — тут: Хай мати і далі тягне батька на собі, бо то її хрест, каже син