Я свого сина не для невістки рощу! — каже тітка, а племінниця в шоці

#Ситуація#

— …Ти тільки одружитися з нею не здумай, синку! Гуляй, зустрічайся, живи собі на втіху! Думай про себе. Таких, як та Настя, у тебе буде ще мільйон! Ще й кращу собі знайдеш потім. Користуйся, поки молодий!

— Ти що йому таке кажеш взагалі, тьоть Олю? — Тетяна ошелешено подивилася на тітку.

Її сорокап’ятирічна тітка Ольга стояла біля плити, помішуючи суп. Її син, Дмитро, двоюрідний брат Тетяни, сидів за столом і навертав запечену курку з картоплею. Дмитру нещодавно виповнилося двадцять. Високий, худий, ще вчиться в інституті, не працює. Живе з матір'ю, нікуди не рветься.

— А що не так? Я говорю правду, — спокійно відповіла тітка Ольга, додаючи ще трохи солі в кастрюлю. — Дівок довкола — як бруду. Не варто взагалі надавати їм будь-якого значення. Так, Дмитрику?

Двадцятирічний «Дмитрик» хмикнув, уткнувшись у телефон. Видно було, що материні слова для нього — не новина. Не вперше чує. Тетяна стисла губи — навіть не від злості, від якогось липкого подиву.

— Тьотю, ти серйозно? — вона поставила чашку на стіл трохи різкіше, ніж хотіла. — Ти ж йому псуєш життя!

Тітка нарешті обернулася. Подивилася спокійно, без виклику.

— Псую? — Ольга посміхнулася. — Та я якраз хочу, щоб він його собі сам не зіпсував!

Вона повернулася до плити, знову помішала суп і додала спокійніше:

— Я надто багато бачила чоловіків, яких спочатку одружили, потім переробили під себе, потім вичавили — і викинули. Думаєш, вони щасливі?

Далі — тут: Сімейна історія про те, як мати повчає сина: жінка — то тимчасове, головне — мати!