Подарунок чоловіка на моє 60-річчя був далеко не романтичним: я отримала ділянку на кладовищі

#Оповідання#

Мій чоловік, з яким ми прожили майже сорок років, ніколи не був романтиком. Він плутав річниці нашого весілля з техоглядом, а День святого Валентина для нього — американська дурниця. Ніяких компліментів, вічно втупиться у телевізор або ремонтує все, що під руку трапляється. Подарувати квіти дружині — для нього це щось з «теорії неймовірності».

— Навіщо викидати купу грошей на три зів'ялі троянди? Якщо тобі так вже потрібні квіти, ось у суботу поїдемо на дачу, у нас там троянди в сто разів красивіші ростуть, я тобі зріжу букет.

От спасибі! На дачі я і сама наріжу собі троянд, які я сама, до речі, і вирощую. Але чоловік різниці не бачить.

На всі дні народження, річниці чи інші свята я завжди отримувала дуже прагматичні подарунки. Ніяких парфумів, красивої білизни чи прикрас. Мій варіант — робот-пилосос, нова сковорода і навіть диван з кріслами у вітальню, як було на мій останній день народження.

Тоді дочка, прийшовши до нас в гості, побачила нові меблі і похвалила.

— Тату, ти вибирав? — запитала вона.

— Ага, — відповів Олег, розвалившись в одному з «подарункових» крісел. — Ось, вирішив матір порадувати до дня народження. — Подобається подарунок?

Але навіть при тому, що я звикла отримувати в подарунок тільки потрібні в господарстві речі, я не очікувала, що на моє 60-річчя він подарує мені щось таке, що збентежить всіх родичів, а мене введе в ступор...

Далі — тут: Я знала, що Олег далеко не не романтик, але щоб настільки?