Все чекаю, коли до подруги прийде розплата за скоєне, а їй хоч би що!
Наталка, подруга моя, закохалася в нього з першого погляду. Стала йому кидати аванси, фліртувати, явні підкати робити.
Але він її одразу обірвав — мовляв, Наташо, хочу вам повідомити, що я не по цій частині, у мене дружина, дитина, я люблю свою сім'ю, а ви зустрінете ще свого принца, так що давайте не морочити один одному голову і залишимося в чисто ділових стосунках...
Інша б відступилася, але Наташка не з таких була. «Все одно він буде зі мною, — каже, — я свого доб'юся, чого б мені це не коштувало!»
Студенток-практиканток розподілили по різних підрозділах великої організації, і Ольга на якийсь час не бачила ні подругу, ні цього Бориса. Так, іноді телефонували одна одній із якимись навчальними питаннями, Ольга запитувала, як практика, Наталя відповідала без подробиць — нормально, мовляв.
Потім була сесія, подруги щось здавали, вчили, перездавали, дописували курсові, часу гуляти не було зовсім. А після закінчення сесії студенти затіяли вечірку, і Наталя заявила подругам, що прийде не одна, а зі своїм молодим чоловіком, з яким хоче всіх познайомити.
— Яке ж було здивування, коли вона прийшла на вечірку з цим Борисом під ручку! — розповідає Ольга. — Я була просто приголомшена: з часів їх першої зустрічі три місяці ледь минуло, а він пішов від дружини, і вони з Наталею вже жили разом...
Я її, звичайно, у бік відкликала потім, почала розпитувати, як та що? Наташка спочатку сміялася і відмахувалася, а потім посерйознішала і під великим секретом розповіла, що вона його приворожила.
Я в ці справи не вірила зовсім раніше. Кажу: та ну, нісенітниця якась! Дитячі казки. Але Наталя сказала, що їздила до бабусі у село, у них там є ворожка, яка з її бабусею була дуже дружна, вона їй і допомогла зробити приворот.
Як там і що було в подробицях, розповідати, Наталя сказала, не можна, але результат очевидний. Тижня не минуло, як Борис покинув дружину та п'ятирічного сина, все нажите на той момент майно залишив їм, а сам приїхав до Наталі з рюкзачком за плечима.
Ользі, чесно кажучи, стало не по собі.
— Я ніколи цього всерйоз не сприймала — ворожіння, привороти... Але як тут не вірити? — ділиться Ольга. — На той час інформації про всі ці справи було мало, але краєм вуха я чула, що з цими приворотами не все так просто. Це гріх, і платити за нього доводиться велику ціну, не грошима, звичайно, а нематеріальним — здоров'ям, щастям, дітьми. Загалом, нічого хорошого. Наталку запитала, чи знає вона про це, але вона тільки рукою махнула, мовляв, потім розберуся.
З того часу Ольга пильно стежить за Наталіїним життям. І не те щоб чекає, коли до подруги прийде розплата за скоєне, але... загалом, у глибині душі сподівається на торжество справедливості.
Адже те, що наробила Наталя, за жодними канонами гарною справою назвати не можна. Навіть якщо залишити за дужками ворожіння та езотерику, то вже сам факт, що по її вині розбита сім'я, дружина залишилася без чоловіка, а ні в чому не винна п'ятирічна дитина — без тата, одно уже це тягне на непоганий такий ляпас від долі. Ну не можна так робити, як не крути!
Кажуть, що на чужому нещасті щастя не збудуєш. Не бери чуже, не ображай дітей, не ламай те, що збудовано не тобою — нас усе життя вчили так. Наталя зробила все навпаки. Невже це може їй просто так зійти з рук?
Але Наталя та Борис живуть разом уже двадцять вісім років, і жодного бумерангу Ольга не спостерігає. Живуть, як сир у маслі катаються. Борис прийшов у нову сім'ю буквально голим і босим, у Наталії теж спочатку не було нічогісінько.
Але вони якось швидко стали на ноги. Купили однокімнатну квартиру, потім обміняли її на двокімнатну квартиру, потім в'їхали в чотирикімнатну — заробляти Борис завжди вмів, цього від нього не забереш.
Наталя народила трьох дітей, старшому синові двадцять п'ять, він живе окремо, скоро й онуки будуть. Донькам-двійнятам по двадцять, вони студентки досить престижного вишу.
Жили вони завжди на широку ногу, об'їздили все за кордоном — і самі, і з дітьми. Збудували будинок за містом, зараз уже й дітям студії купили на старт. Ніхто в сім'ї не хворіє і не страждає, діти виросли розумними і цілеспрямованими, жодних проблем не доставляли ні немовлятами, ні підлітками, ні тим більше зараз, дорослими людьми.
— І де, питається, покарання від долі за приворот, за ворожіння, про невідворотність якого всі говорять? — дивується Ольга. — Де хвороби, пияцтво, скандали в сім'ї, безгрошів'я, де все це? Нічого такого немає і близько!
Так, у Бориса трапилося лихо кілька років тому — син його від першого шлюбу зв'язався з наркотиками, і в колишньої дружини там не все добре в плані здоров'я, але він якось не надто всім цим переймався, якщо чесно. Оскільки з колишньою дружиною пересварився вщент ще в молодості, вона йому дитину не давала, так що перший син виріс чужою людиною для Бориса.
А Наталя — та цвіте і пахне, хоча прилетіти мало б саме їй. У свої майже п'ятдесят чудово виглядає, їй ледве сорок даси, чоловік її любить, на руках носить, на курорти возить, засипає подарунками. Він старший за жінку на вісім років, але теж дуже непогано зберігся...
Іноді, звичайно, трапляються в сім'ї Наталії дрібні проблеми та негаразди, як у всіх людей — то ротавірус якийсь з узбережжя океану привезуть усією родиною, то прорве трубу, то ноутбук чаєм обіллють — не без цього. Але хіба це відплата долі? Глобально у всіх складається все чудово.
Може, розплата за гріх ще попереду? Але Ользі у це не віриться. Схоже, всесвіт забув виставити Наталії рахунок. Їхнє «несправжнє», начароване сімейне щастя триває двадцять вісім років. І де він, бумеранг?
А ви стикалися у своєму житті з приворотами? Вірите у таке? І чи завжди доводиться платити за такі справи?
Що скажете?
Читайте ще історії з життя:
Залишилася бездітною через безплідного чоловіка, а він пішов до жінки з дитиною
Мама мені пророкувала проблеми з чоловіком, а тепер все збувається, тільки не в мене, а в неї!
Я не збираюся замінювати батька твоєму синові! — заявив Вірі Борис
Немає коментарів:
Дописати коментар