«Ми з батьком тебе пальцем не чіпали, як ти смієш бити нашу дитину?!» — сердиться мати

 

— Мама народила мені брата в сорок шість років, ми всі були шоковані! — розповідає тридцятирічна Ксенія. — У результаті братові зараз п'ять. Він старший за мою доньку всього на рік… Проблема в тому, що він зовсім некерований. Капризує, кричить, нікого не слухається, наполягає на своєму до останнього. З батьків мотузки в'є, а вони ще й радіють, що він у них «лідер за натурою». А цей «лідер» нікого довкола у гріш не ставить, і якось виховувати його батьки навіть не намагаються. Не знаю чому!

…У Ксенії давно своя родина, чоловік та чотирирічна донька. Вони живуть окремо від батьків, платять іпотеку, обоє працюють, донька ходить у садок. З дитиною Ксенії допомагає свекруха — сидить на лікарняних, ходить на свята в садок, іноді забирає внучку з садочка раніше. Мама Ксенії не допомагає, у неї своїх проблем дівати нікуди. Вона працює на віддаленні. Крім того, у мами своя маленька дитина, брат Ксенії, Ярослав.

— Мама вдома, але постійно зайнята по роботі, сидить то в комп'ютері, то на телефоні, — розповідає Ксенія. — Ярика в садок віддавати не хоче — каже, дитина там хворітиме. До того ж, туди ходити треба, вставати пораніше, водити, забирати…

Тому він у них сидить дома — з нянею. Няні у них змінюються одна за одною — кожні кілька місяців нова, з Ярославом ніхто не може впоратись, — каже Ксенія. — Ну, це й не дивно — я б також з ним не впоралася. Там не дитина, а якесь чудовисько… Я мамі кажу, що треба щось робити з хлопчиськом, але вона тільки руками на мене махає — нормальна дитина, мовляв, ти теж така була. Та нісенітниця це! Не була я такою! У п'ять років я себе вже чудово пам'ятаю, і з усією відповідальністю можу сказати: все було по-іншому!

Батьки Ксенії були дуже молоді, але досить суворі. Кричати, стрибати, перебивати дорослих, лізти у розмови і чогось вимагати ніхто їй не дозволяв. Не кажучи вже про те, щоб замахуватися на матір та батька і навіть бити їх. Ярослав же зараз робить це, нікого не соромлячись. Може плюнути, вдарити іграшкою, штовхнути ногою...

— Ой, та годі тобі! — каже мама. — Він ще дитина, підросте — зрозуміє, що так робити не треба.

Ксенія у п'ять років вже мала свої обов'язки: акуратно скласти свій одяг, прибрати іграшки в ящик, тарілку віднести і поставити в мийку. Але з Ярославом і мови про це нема! Нікому й на думку не спадає вимагати, щоб ця дитина хоч щось прибрала за собою. Він може лише розкидати та громити.

— Ну, ти була дівчинка, а він хлопчик! — щиро знизує плечима мама.

Донька Ксенії — теж дівчинка, тому для мами зовсім не аргумент, що її внучка, будучи на рік молодшою за свого дядька, вже сама їсть ложкою, одягається і роздягається, правильно одягає взуття.

— Ну то й що? Хлопчики починають все це робити пізніше! — виправдовує сина мама Ксенії.

Недоліків у вихованні Ярослава вона не бачить. Пишається тим, що дитина в них дуже розумна і здібна: вже добре читає, жваво вирішує приклади, знає англійські слова та алфавіт. При цьому абсолютно не може гратися сам, лізе в центр уваги, домагається уваги будь-якими способами: погано поводиться, дражниться, кривдить доньку Ксенії.

— Я вже намагаюся свою дитину тримати від брата подалі! — зітхає Ксенія. — Він навчає її поганих слів, відбирає іграшки, штовхає, щипає і взагалі, я вважаю, показує поганий приклад.

Ксенія розуміє, що брат — ще дитина, до того ж дитина їй не чужа, проте ловить себе на думці, що не відчуває до хлопчика ніяких теплих почуттів, а лише роздратування та гнів. Дитина, як може, вимагає уваги, а Ксенія старанно її не помічає, щоб не зірватися. Мама теж виховувати молодшого сина не поспішає. Їй простіше дати те, що він вимагає, і не зважати на те, що він робить, чим заборонити щось і тим спровокувати скандал.

— Мама так хотіла цю дитину, народила практично наперекір усьому! — дивується Ксенія. — А зараз, таке враження, що вже втомилася та награлася. Виховувати його не хоче зовсім…

Може, у жінки за п’ятдесят уже енергії не вистачає виховувати малюка? Але мама Ксенії чудово виглядає, ніхто й не дає їй цих років. Сучасна моложава жінка. Батька Ярослав слухає більше, і поводиться при ньому краще. Проблема лише в тому, що тато весь час на роботі. Іде, коли дитина ще спить, і приходить, коли син вже в ліжку. Маму і старшу сестру Ярослав не ставить ні в що.

— Ми зараз уже не справляємося з ним, а що буде далі? — міркує Ксенія.

Кілька тижнів тому вона спробувала поставити брата на місце, бо він вивів її остаточно.

— Були в мами в гостях, сиділи на кухні, розмовляли, — розповідає Ксенія. — Ярослав, бачачи, що його не помічають, почав стукати якоюсь іграшкою по холодильнику. Мама не звертає уваги, просто стала говорити голосніше, і все. Я попросила Ярика припинити стукати — але де там! Він став робити це ще сильніше. Я підвелася, забрала в нього цю іграшку і заховала. Не встигла сісти на місце, як він підбіг і щосили вдарив мене ногою в коліно. Боляче! Аж іскри з очей. Я схопила рушник, що тут висів на стільці, і кілька разів вперіщила його з розмаху цим рушником. Сильно, але, я думаю, зовсім не боляче, просто несподівано, та й для мене самої теж. А ле Ярослав заревів так, ніби його ріжуть, мама підскочила до мене мало не прокляттями: ти що робиш, мовляв, з глузду з'їхала?! Як ти посміла чіпати дитину?! Загалом, кинула я цей рушник на підлогу, забрала доньку, одягла, і пішли ми додому.

— Мама образилася на мене не на жарт! — бідкається Ксенія. — Пише в месенджері: «Ми з батьком тебе пальцем не чіпали, чому ти дозволяєш собі піднімати руку на нашу дитину?» Хоче від мене вибачень та посипання голови піском. Ну, я перепрошую... Напевно, формально я справді неправа — не можна було піднімати руку на дитину, це не вихід. Та з іншого боку, я не розумію, а як треба? Коли він просто дражниться, лізе, показує язик, бере і розкидає наші речі — я ігнорую, і все. Але коли він починає розмахувати руками та ногами, коли може вдарити старшого — мовчати вже, мабуть, не можна? Як діяти у такій ситуації?

А ви що думаєте?

Читайте ще про ситуації з життя:

«Ображатися на нову дружину колишнього чоловіка тобі нема за що!» — каже Аліні сестра
Підготувалася до розлучення, але у чоловіка почалась чорна смуга, і він благає не кидати його
Я застукала чоловіка з іншою. Не очікувала, що моя помста буде такою солодкою