Дочка-підліток стала не потрібна: «Від неї одні проблеми і негатив»

#Ситуація#

— …І вічно цей ниючий голос, знаєш: «А чому я-а-а-а?» — з роздратуванням розповідає про дочку Надія. — Вічна лінь, всі ці гримаси і постійно кисла фізіономія із стиснутими губками — тьху! Мене від неї вже трясе! Бачити її не можу!..

Сім'я Надії — чоловік і двоє дітей — з боку виглядають як на рекламній картинці: високі стрункі батьки, чудові і теж надзвичайно фотогенічні діти: чотирнадцятирічна дочка і п'ятирічний син. Хлопчик і дівчинка, як на замовлення.

— Ех, щастить же людям! — напевно думає хтось, дивлячись на них зі сторони. Адже на світі сотні і тисячі сімей, у яких не виходить народити хоча б одного...

Про те, що діти народжуються запросто не у всіх, Надія з чоловіком, на жаль, знають на власному досвіді. Старшу дочку вони планували більше шести років. За ці роки було все: обстеження, лікування, процедури, купа зіпсованих тестів, зруйнованих надій і море відчаю. Вагітність була дивом, якому здивувалися навіть лікарі. Всі дев'ять місяців Надія носила себе як кришталеву вазу, дотримувалася всіх прикмет і боялася повірити в диво.

Однак все пройшло добре, і день, коли нарешті народилася чудова здоровенька донька, зробив Надію найщасливішою у світі.

Безумовно, всі молоді мами намагаються бути «хорошими матерями», але Надія заради своєї доньки буквально лізла зі шкіри. До двох з половиною років годувала грудьми, все дозволяла, підлітала на кожен писк, тягала на руках, притискала і заціловувала. Тим же самим займалися і всі інші дорослі, що оточували довгождану донечку: тато, дві бабусі і дідусь. Для єдиної і гаряче любимої дочки (онуки) сім’я готова була віддати і зробити все, дитина буквально купалася в обожнюванні.

При цьому дівчинка, усім на подив, росла, наче снігова королева — неусміхненою, неласкавою, примхливою, істеричною, з важким характером. Розмовляла виключно ниючим голосом, вічно з надривом щось вимагала, істерила, лізла в бійку...

— Дитині не вистачає любові! — з розумним виглядом говорили психологи.

Але як? Чому? Дівчинку буквально вилизують язиком, тягнуть їй все, на що вона покаже пальчиком, реагують на кожен подих — що ще можна зробити?

— Вам краще знати! — наполягали психологи. — Любіть ще більше!

І всі любили — з потрійною силою...

Далі — тут: Дочка грубіянить, вимагає, істерить, лізе в бійку, а психологи кажуть: Дитині не вистачає любові!