пʼятниця, 30 січня 2026 р.

 Я думала, що в такому місці мені ніхто не допоможе. І тут сталося диво...

#Незвичайна історія#

Тієї ночі я прийняла кілька неправильних рішень. Я зрозуміла це, коли заблукала, вийшовши з нічного клубу о третій годині ночі. Я опинилася одна на темній вулиці в одному із самих неблагополучних районів міста. Я не знала місцевості, і захотіла повернутись до клубу, але раптом...

Я не мала уявлення, де перебуваю і куди йти. Телефона у мене з собою не було. Я занадто пізно збагнула, що залишила його на столику в клубі. У тому самому клубі, куди я прийшла зі своїм хлопцем, а він почав цілуватися з якоюсь дівчиною в червоній міні-спідниці... І коли я обурилася, він сказав, що я занадто чутлива. І що якщо я буду так бурхливо реагувати, то, ймовірно, нам взагалі не по дорозі...

Ось чому я психанула і пішла, забувши навіть про телефон, який лежав на столику переді мною. Я гордо вискочила з клубу і побігла вздовж вулиці, впевнена, що цей негідник кинеться за мною.

І тут я почула кроки позаду себе. Раніше я була одна на вулиці, але тепер — ні. Я прямо відчула небезпеку! І якщо є щось страшніше за самотність у темряві, то це темрява, населена людьми, які можуть заподіяти тобі шкоду...

Далі — тут: Мене охопив страх, якого я ніколи раніше не відчувала! 

Немає коментарів:

Дописати коментар

  «Ну я ж не винен, що ти жартів не розумієш!» — каже Яні чоловік # СИТУАЦІЯ # — Па вле … Холодильник майже порожній, треба замовити продукт...